DOI: http://doi.org/10.47743/jss-2022-68-3-25

Abstract: The relevance of the study of argumentation in public law is related to the challenges of modern litigation, which requires new approaches in the construction of a court decision. The essence of the legal argument is to provide convincing legal arguments, evidence of the correctness of resolving the dispute in the proposed manner, understanding the content of a rule, extending it to certain relationships and resolving a certain life situation. Argumentation is an important component of legal practice. It is used in the preparation of laws by parliament, in the drafting of judgments and in day-to-day legal practice. The theory of legal argumentation has been actively studied by representatives of foreign legal science for the last forty years, starting from the idea that rational argumentation is possible by following a set of rules, principles and procedures. The task of doing justice under the law can sometimes require, in particular, that these values, which are inherent in the constitutional order but are not expressed or only imperfectly expressed in recent legal texts, be disclosed and enforced in this decision. At present, legal reasoning needs to be scientifically studied in its form, with the main analysis of the substantive content of the argument with morality, given the constant challenges of constitutional justice and the requirement of critical judgment of judges on the application of social justice.

Keywords: court decision, argumentation, principle of validity, motivation

Refences

Aarnio A., Lo racional como razonable, Lo racional como razonable, Madrid, Centro de Estudios Constitucionales, 1991, pp. 122, 134 y ss.

Boquera J., Estudios sobre el acto administrativo. 6° ed. Madrid, Editorial Civitas, 1990

Calamandeei P., Proceso y democracia. Traducción de Héctor Fix Zamudio . Buenos Aires: Editorial Ejea, 1996

Carvalho P.B., „Direito Tributário Linguagem e Método”, Sâo Paulo, Editora Noeses, 4ª edição, 2011

Baranger C., «Sur la manière française de rendre la justice constitutionnelle. Motivations raisons politiques dans la jurisprudence du Conseil constitutionnel», Jus Politicum n° 7/ 2012, p. 5

Jorge Jr, „O princípio da motivação das decisões judiciais”. Revista Eletrônica da Faculdade de Direito a PUC – SP. PUC

Oliveira F.C.S.,  Por uma teoria dos princípios: o princípio constitucional da razoabilidade. Rio de Janeiro: Editora Lumen Juris, 2003.

Pimenta P.L.R.,.   Normas de competência e o controle de validade da norma impositiva tributária”. Segurança jurídica na tributação e Estado de Direito, p. 840

Soto Kloss, E. Derecho Administrativo. Temas Fundamentales. Santiago, Editorial Legal Publishing, 2009

Taruffo M., „Ciencia y Proceso”. Páginas sobre justicia civil. Madrid: editorial Marcial Pons, 2009

Wroblewski J., Sentido y hecho en el Derecho. España: Servicio Editorial Universidad del País Vasco, 1989

Wroblewski, J.. Constitución y teoria general de la interpretación jurídica. Trad. Arantxa Azurza. Madrid: Editorial Civitas, S.A., 1985

Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень

Євтошук Ю.О. Принцип пропорційності як необхідна складова верховенства права : дис. канд. … юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2015. 214 с.

Лазарев В. В. Принципы юридического процесса.

Щербанюк О.В. Вплив конституційних судів на процеси реалізації цінностей та принципів права (проблеми аргументації). Сучасні виклики та актуальні проблеми судової реформи в Україні: Матеріали ІV Міжнар. наук.‑практ. конф. (Чернівці, 16 жовтня 2020 р.); [редкол.: О.В. Щербанюк (голова), Л.Г. Бзова (відпов. секр.) та ін.]. Київ: Видавництво ВАІТЕ, 2020. 356 С. С. 214–218.

Щербанюк. О.В. Принципи права в аргументації рішень конституційних судів. Вісник Конституційного Суду України №5/2021. С. 102‑109.

Ян Берназюк. Поняття та критерії мотивованості судового рішення як однієї з гарантій дотримання судами принципу верховенства права. Судебно‑юридическая газета.